АБА́ХТА, ТИ,
Аба́хта, ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
АБЕ́ТКА, КИ, →← АБА́ЗЬ!